У цій новинній розсилці Європейська мережа із судового захисту прав ув’язнених (European Prison Litigation Network), її члени та партнери прагнуть поінформувати юристів та організації громадянського суспільства про найважливіші правові зміни в пенітенціарній системі в Європі.
Новинна розсилка охоплює 14 країн-членів Європейського Союзу, а також Україну, Молдову, Велику Британію та Росію.
За координації Юга де Сюрмейна та Беранжера Домінічі.
ЧИТАТИ ПОВНИЙ ТЕКСТ АНАЛІЗУ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ >>
ЕКСТРАДИЦІЯ
У Німеччині Федеральний конституційний суд призупинив процедуру екстрадиції ув’язненого до Туреччини на тій підставі, що суди першої інстанції недостатньо ретельно розглянули ризик того, що він накладе на себе руки під час передачі або утримання під вартою в Туреччині.
В Україні ухвалення закону про перелік в’язниць, у яких мають утримувати екстрадованих ув’язнених, порушує питання про дискримінацію ув’язнених за статусом.
ЗДОРОВ’Я
У Болгарії адміністративний суд постановив, що внутрішній засіб превентивного захисту не може бути використаний для тимчасового відтермінування виконання вироку, яке може бути ініційоване тільки прокуратурою.
У Німеччині Федеральний конституційний суд зобов’язав адміністрацію в’язниці надати ув’язненому замісну терапію опіатами протягом шести місяців як тимчасовий захід.
В Італії Касаційний суд відхилив клопотання ув’язненого, який оголосив голодування, про тимчасове призупинення виконання вироку на тій підставі, що погіршення стану його здоров’я стало наслідком його власного рішення продовжувати голодування.
У Молдові Міністерство юстиції оновлює нормативні акти,спрямовані на сприяння достроковому звільненню тяжкохворих ув’язнених, і працює над поширенням цієї можливості на осіб, які утримуються в СІЗО.
У Польщі, через рік після реформи, що передбачає можливість отримання ув’язненими медичних послуг дистанційно, пенітенціарна служба так і не змогла її реалізувати.
Також у Польщі Національний превентивний механізм оскаржує позицію Пенітенціарної служби, згідно з якою її працівники не можуть отримати доступ до медичної документації ув’язнених без їхньої попередньої письмової згоди.
У Великій Британії Інспекція пенітенціарних установ оприлюднила звіт, у якому вказала на низку недоліків під час переведення ув’язнених із гострими психічними розладами до лікарень.
ЗАСОБИ СТРИМУВАННЯ
В Австрії Міністерство юстиції видало указ, згідно з яким усі ув’язнені, яких конвоюють із в’язниці, мають бути закуті наручниками за спиною або пристебнуті стримувальними ременями.
В Іспанії два нещодавні звіти, опубліковані Каталонським омбудсменом і Обсерваторією пенітенціарної системи та прав людини Університету Барселони, показують, що в Каталонії значно зросло використання механічних стримувальних пристроїв з медичних і немедичних причин. І навпаки, у в’язницях, якими керує національна пенітенціарна адміністрація, їх застосування скоротилося.
ДОСТУП ДО ІНТЕРНЕТУ
У Португалії Міністерство юстиції оголосило про реалізацію пілотного проєкту, що дозволяє ув’язненим мати обмежений доступ до Інтернету в трьох в’язницях країни.
В Україні ув’язненим дозволено користуватися вебсайтом Європейського суду з прав людини та його службою електронного зв’язку. Однак нові правила обмежують платний доступ до Інтернету для ув’язнених, які відбувають дисциплінарне покарання у вигляді одиночного ув’язнення або мають заборону на спілкування із зовнішнім світом.
ДОВІЧНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ
У Молдові Міністерство юстиції організувало семінар з питань довічного ув’язнення з метою полегшити доступ до звільнення довічно ув’язнених.
У Польщі Уповноважений з прав людини закликав Міністерство юстиції скасувати запроваджену попереднім урядом можливість засуджувати ув’язнених до довічного ув’язнення без можливості умовно-дострокового звільнення.
В Україні Конституційний суд визнав неприйнятною скаргу на новий механізм перегляду довічних вироків. У скарзі стверджувалося, що він дискримінує довічно засуджених, які на момент набрання чинності новим механізмом уже відбули понад 15 років.
МАТЕРІАЛЬНІ УМОВИ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ
У Бельгії Асоціація франко- та німецькомовних юристів і Ліга прав людини опублікували меморандуми напередодні федеральних виборів у червні 2024 року. Обидві організації пропонують структурні рішення для поліпшення умов утримання під вартою і переповненості в’язниць.
У Болгарії адміністративний суд дав широке визначення нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню, зазначивши, що до цієї категорії належить неспроможність адміністрації в’язниці міняти постільну білизну та особисту білизну ув’язнених щонайменше один раз на тиждень.
У Чеській Республіці набрання чинності указом про збільшення мінімального особистого простору на одного ув’язненого, спочатку заплановане на січень 2024 року, було перенесено на січень 2027 року.
Справа італійської громадянки, затриманої в Угорщині, привернула увагу до умов утримання під вартою в цій країні, які стали предметом обговорення в Європейському парламенті.
В Італії рішення щодо умов тримання під вартою відрізнялося від загального підходу національних судів, беручи до уваги не лише особистий простір ув’язнених, а й загальний рівень гігієни в установі.
У Молдові розслідування щодо умов утримання у в’язниці Кишинева, проведене Асоціацією Promo-LEXi, засвідчило, що фактична місткість в’язниці значно нижча за офіційну, що підвищує рівень переповненості.
У Польщі Уповноважений з прав людини звернув увагу влади на поганий стан камер, де тимчасово утримуються новоприйняті ув’язнені після їхнього прибуття.
У Румунії Верховний суд постановив, що позови про відшкодування нематеріальної шкоди у зв’язку з неналежними умовами тримання у в’язницях мають бути адресовані румунській державі, а не адміністрації в’язниці.
В Україні Міністерство юстиції розпорядилося відтермінувати на рік, до січня 2025 року, набуття чинності поправками, що подвоюють доступ ув’язнених до ванних кімнат.
НУО
У Росії продовжуються утиски громадянського суспільства, влада оголосила Федерацію Анархістського Чорного Хреста «небажаною» та засудила Олега Орлова, відомого правозахисника та співголову правозахисного центру «Меморіал», до двох з половиною років ув’язнення.
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
У Бельгії ухвалено новий кримінальний закон і повністю переглянуто Кримінальний кодекс. Хоча у Кримінальному кодексі тепер ув’язнення визначено як крайній захід, реформи розширюють використання досудового тримання під вартою, створюють нові склади злочинів та посилюють покарання за певні злочини. Асоціація франко- та німецькомовних юристів і Ліга прав людини виступили з критикою цих заходів, стверджуючи, що вони ризикують погіршити і без того серйозну переповненість в’язниць.
У Греції масштабні реформи нещодавно ухваленого Кримінального кодексу (2019 рік, зі змінами у 2021 і 2022 роках) мають суттєво вплинути на права ув’язнених і умови тримання під вартою. Зокрема, реформи передбачають збільшення строків позбавлення волі, зменшення можливості відтермінування виконання покарання у вигляді позбавлення волі та умовно-дострокового звільнення, розширене застосування досудового тримання під вартою й посилення ювенальної юстиції.
В Іспанії уряд Каталонії ухвалив дворічну стратегію сприяння альтернативам ув’язненню та відкритому режиму ув’язнення.
ДОСУДОВЕ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ
У Польщі Міністерство юстиції визнало проблему зловживання досудовим триманням під вартою і оголосило, що ведеться робота зі зміни критеріїв для його застосування.
ПЕРСОНАЛ В’ЯЗНИЦІ
У Франції набула чинності реформа, що змінює статус тюремних наглядачів. Зокрема, реформа підвищує вимоги до диплому для тюремних наглядачів і збільшує їхню зарплату.
ТЮРМИ У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС
В Україні начальника виправної колонії було заочно засуджено до довічного ув’язнення за те, що він дозволив російським окупаційним військам використовувати частину підпорядкованої йому установи, а також ув’язнених як робочу силу.
Також в Україні ухвалено новий закон, згідно з яким ув’язнені, які не відбули повного терміну покарання через те, що їх було примусово переведено до Росію, мають відбути решту покарання після повернення в країну.
ПРИВАТНЕ ТА СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ
У Чеській Республіці новий закон уніфікує правила, відповідно до яких адміністрація в’язниць повинна управляти доходами ув’язнених.. Зокрема, він гарантує, що частина доходів ув’язнених має бути передана їм для задоволення основних потреб (здоров’я, гігієна, харчування).
В Угорщині родичі ув’язнених повідомили про позитивні зміни в організації побачень: прозорі перегородки заввишки до стелі були замінені на перегородки заввишки 20-50 см, що дало змогу забезпечити обмежений фізичний контакт на початку та наприкінці побачень.
В Італії Конституційний суд визнав право в’язнів на близькі стосунки і постановив, що ув’язнені повинні мати можливість зустрічатися зі своїм чоловіком/дружиною або партнером/партнеркою без нагляду з боку тюремної адміністрації. Він наголосив, що підтримання емоційних зв’язків має важливе значення для психічного здоров’я ув’язнених, яке разом із фізичним здоров’ям є основою людської гідності.
У Молдові нещодавно було проведено реформу Виконавчого кодексу, спрямовану на сприяння короткостроковим і довгостроковим побаченням. Реформа також посилює захист ув’язнених, які вчинили собі тілесні ушкодження, і зміцнює право ув’язнених на подання скарг.
У Польщі новий уряд скасував зміни, внесені попереднім урядом,, і дозволив ув’язненим телефонувати своїм сім’ям принаймні двічі на тиждень.
Також у Польщі Уповноважений з прав людини звернув увагу Міністерства юстиції на ситуацію з ув’язненими, які відбувають покарання далеко від сім’ї, – явище, від якого непропорційно страждають жінки у в’язницях.
У Росії рішення Верховного суду та нещодавно ухвалені закони ще більше обмежили контакти ув’язнених із зовнішнім світом, заборонивши використання ув’язненими портативних радіоприймачів і запровадивши кримінальну відповідальність за передачу ув’язненим мобільних телефонів та інших засобів зв’язку. В Україні Конституційний суд визнав неконституційними частини Кримінально-виконавчого кодексу, що позбавляють засуджених до довічного ув’язнення права на тимчасове звільнення з в’язниці для відвідування важкохворого родича або участі в його похоронах.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА
У Франції адміністративний суд постановив, що право ув’язненого особисто бути присутнім на слуханнях є складовою його права на ефективні засоби правового захисту. Заявнику, який оскаржував своє поміщення в одиночну камеру, не дозволили особисто бути присутнім на слуханнях з міркувань безпеки.
РЕЖИМ
В Угорщині в нещодавно ухваленому міністерському указі викладено правила нової системи зарахування винагород і покарань, що визначає режим тримання ув’язнених.
У Литві розпорядженням Пенітенціарної служби запроваджено обов’язковий електронний моніторинг ув’язнених, переведених до реабілітаційного центру соціальної адаптації, протягом щонайменше одного місяця від моменту їхнього переведення.
РЕІНТЕГРАЦІЯ
У Росії набув чинності новий закон про пробаційний нагляд, що визначає низку заходів зі сприяння реінтеграції ув’язнених. Експерти розкритикували розпливчастість закону, який не вносить нічого нового до наявної бази й не враховує той факт, що ув’язнені масово вербуються для участі у війні в Україні.
ЗАСОБИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
У Болгарії нещодавня практика адміністративних судів у справах, пов’язаних із заявами про нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження, свідчить про розбіжності щодо відшкодування ув’язненими судових витрат, понесених адміністрацією в’язниці, коли вони програли справу. Це створює правову невизначеність щодо використання профілактичних та компенсаційних засобів правового захисту у в’язницях.
ПРАВО НА ЖИТТЯ
У Росії жорстока смерть кількох відомих діячів у в’язницях, включно з Олексієм Навальним, та останні статистичні дані вказують на численні порушення права ув’язнених на життя.
КОРИГУВАННЯ ВИРОКУ
У Португалії Апеляційний суд постановив, що заходи помилування мають враховуватися під час розрахунку тривалості відбутого покарання як критерій, що дає змогу ув’язненому претендувати на коригування вироку.
У Великій Британії Високий суд постановив, що законодавча реформа, яка позбавляє дітей, засуджених за вбивство та засуджених після досягнення 18-річного віку, можливості скоротити термін покарання на підставі виняткових успіхів, є несумісною з Європейською конвенцією з прав людини.
ПЕРЕВЕДЕННЯ
У Німеччині Федеральний конституційний суд посилив правовий захист ув’язнених у разі переведення. Справа стосувалася ув’язненого, якому повідомили про його переведення безпосередньо перед переведенням, хоча рішення про переведення було ухвалено за сім тижнів до цього.
РОБОТА
У Німеччині було оприлюднено основні елементи звіту, опублікованого робочою групою з питань роботи у в’язницях. Звіт передбачає підвищення оплати праці до 15 % від середньої зарплати в країні, а також зміну системи негрошових компенсацій (скорочення терміну покарання на щонайбільше 12 днів за кожен рік роботи).
В Італії Суд з трудових спорів ухвалив, що колишні ув’язнені мають право на допомогу з безробіття за роботу, виконану у в’язниці, незалежно від того, чи вони працюють на приватну компанію чи адміністрацію в’язниці.
В Іспанії у звіті омбудсмена Каталонії йдеться про численні недоліки в організації роботи в’язниць у регіоні (від низького рівня зайнятості, особливо серед жінок, до низької заробітної плати та відсутності представництва працівників).
Особлива подяка нашим членам та асоційованим партнерам за спільну роботу над цією новинною розсилкою!
Ця новинна розсилка фінансується Європейським Союзом і Фондом Роберта Карра. Висловлені погляди й думки належать виключно авторам і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу, Європейської комісії або Фонду Роберта Карра. Ані Європейський Союз, ані Європейська комісія, ані Фонд Роберта Карра не несуть за них відповідальності.
