У цій новинній розсилці Європейська мережа із судового захисту прав ув’язнених (European Prison Litigation Network), її члени та партнери прагнуть поінформувати юристів та організації громадянського суспільства про найважливіші правові зміни в пенітенціарній системі в Європі.
Новинна розсилка охоплює 14 країн-членів Європейського Союзу, а також Україну, Молдову, Грузію, Велику Британію та Росію.
За координації Юга де Сюрмейна та Беранжера Домінічі.
ЗМІСТ >> ЗДОРОВ’Я, ІНСТРУМЕНТИ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ, МАТЕРІАЛЬНІ УМОВИ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ, НУО/НАЦІОНАЛЬНІ ІНСТИТУЦІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, В’ЯЗНИЦІ У ВОЄННИЙ ЧАС, ПРИВАТНЕ ТА СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА, РЕЖИМ, КОРИГУВАННЯ ВИРОКУ, ТЕХНОЛОГІЇ, КАТУВАННЯ ТА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВИБОРЧІ ПРАВА, ЖІНКИ, РОБОТА
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ >>
ЗДОРОВ’Я
В Угорщині суд постановив, що адміністрація пенітенціарної установи має надавати допомогу ув’язненим із вадами зору в усіх аспектах їхнього життя, навіть за відсутності конкретного прохання чи скарги від них.
У Литві ухвалено поправки, що дають змогу ув’язненим, які потребують догляду, який не може бути надано у в’язниці, користуватися медичними послугами в приватних медичних установах, що оплачуються за рахунок державного страхування (див. поправки тут і тут).
У Молдові уряд ухвалив постанову, що затверджує нові мінімальні стандарти харчування в пенітенціарних установах. Ці норми замінять попередні, які недостатньо враховували особливі потреби ув’язнених за віком, статтю, станом здоров’я та фізичною активністю тощо.
У Польщі міністр юстиції призначив спеціального представника для підготовки реформи тюремної служби охорони здоров’я. У процесі реформи візьмуть участь Міністерство охорони здоров’я, Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики, а також Уповноважений з прав людини.
У Португалії міжвідомча робоча група з питань охорони здоров’я в місцях позбавлення волі представила свій звіт, в якому рекомендувала передати відповідальність за тюремну медицину від Міністерства юстиції до Міністерства охорони здоров’я.
У Румунії новий закон передбачає створення спеціальних відділень для лікування залежності від психоактивних речовин у чотирьох центрах ув’язнення для неповнолітніх і молодих людей.
ІНСТРУМЕНТИ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ
У Німеччині Федеральний конституційний суд відхилив як неприйнятну скаргу ув’язненого, який скаржився на те, що його виводили з в’язниці зі скутими кайданками зап’ястями та щиколотками. У цьому рішенні суд встановив високий поріг прийнятності подібних заяв. Суд також уточнив характер експертних висновків у цій царині, вказавши, що вихід під наглядом у наручниках може бути першим кроком перед дозволом менш суворих заходів у таких випадках.
МАТЕРІАЛЬНІ УМОВИ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ
У Бельгії, після того як переповненість в’язниць сягнула нового рекорду, тюремна адміністрація оголосила про низку заходів із боротьби з нею (подовження періоду, на який ув’язнені можуть покидати в’язницю, примусове повернення ув’язнених без посвідки на проживання, збільшення місткості тюремного комплексу, спеціальні заходи для ув’язнених, які перебувають на превентивному триманні під вартою). Незалежний наглядовий орган країни розкритикував ці заходи як недостатні для виправлення ситуації.
У Франції умови утримання у в’язницях серйозно погіршилися під час триденного страйку, оголошеного профспілками тюремної адміністрації після збройного нападу на тюремний конвой із метою звільнення ув’язненого, унаслідок якого було вбито двох тюремних охоронців. Угода, досягнута між профспілками та урядом про припинення страйку, передбачає заходи, спрямовані на посилення нагляду за ув’язненими, які вважаються «небезпечними», та обмеження їхнього виведення за межі в’язниці з судових або медичних причин.
У Молдові, після публікації звіту НУО Promo-LEX Association про те, що влада завищила реальну місткість в’язниці в Кишиневі, адміністрація в’язниці створила робочу групу для зміни методології розрахунку місткості в’язниці.
У Польщі пенітенціарна служба надала інформацію про нещодавні кроки, вжиті для ліквідації камер, у яких утримують понад 10 ув’язнених, і для оснащення камер повністю відділеними санітарними зонами в багатомісних камерах.
НУО/НАЦІОНАЛЬНІ ІНСТИТУЦІЇ
З ПРАВ ЛЮДИНИ
У Бельгії Федеральний парламент ухвалив закон про створення Національного превентивного механізму, через 19 років після підписання урядом країни Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
Також у Бельгії незалежні правозахисні організації у спільній доповіді зазначають, що в країні залишається невирішеною низка серйозних проблем щодо дотримання верховенства закону. Серед інших рекомендацій вони закликають уряд гарантувати ефективність права ув’язнених на подання скарг, а також забезпечити переведення правопорушників, які страждають на психічні розлади, з в’язниць до спеціалізованих або звичайних лікувальних установ.
У Грузії парламент ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу», який ризикує поставити під загрозу роботу організацій громадянського суспільства, що займаються захистом прав ув’язнених, обмежуючи їхні можливості для дій і підриваючи конфіденційність їхньої комунікації з ув’язненими.
У Португалії Національний превентивний механізм оголосив про те, що він буде систематично публікувати короткі підсумкові звіти про свої останні візити до місць позбавлення волі.
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
В Італії Конституційний суд заявив, що застосування домашнього арешту як заміни тюремному ув’язненню відповідає Конституції, слугує цілям системи кримінального права, регулюючи інтенсивність позбавлення волі відповідно до індивідуальних обставин справи, і може поліпшити функціонування італійської судової системи.
У Литві було ухвалено реформу Кримінального кодексу, спрямовану на підвищення пропорційності вироків. За словами Міністерства юстиції, ця реформа має скоротити кількість вироків про позбавлення волі на певний строк, середню тривалість вироків і кількість ув’язнених у країні.
В Іспанії парламент ухвалив закон про амністію, метою якого є припинення виконання вироків і судових розглядів щодо всіх осіб, які брали участь у русі за незалежність Каталонії.
В’ЯЗНИЦІ У ВОЄННИЙ ЧАС
У Росії триває вербування в’язнів із виправних колоній до лав збройних сил Росії, що призвело до безпрецедентного скорочення чисельності ув’язнених. Згідно з повідомленнями в новинах, ця практика поширюється і на жіночі колонії. Щоб посилити правові стимули до служби в армії серед ув’язнених, влада також внесла поправки до Кримінального кодексу, які передбачають умовно-дострокове звільнення ув’язнених, які пішли в армію (крім засуджених за конкретні злочини), зняття з них судимості та звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які вчинили злочини під час виконання службових обов’язків.
В Україні новий закон дозволяє ув’язненим, які відповідають вимогам для проходження військової служби, отримати умовно-дострокове звільнення для вступу до лав збройних сил під час мобілізації чи воєнного стану. Цей процес включає в себе медичний огляд на придатність до служби і затвердження судом. Ця можливість не поширюється на ув’язнених, засуджених за тяжкі злочини.
ПРИВАТНЕ ТА СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ
У Болгарії суди виносили суперечливі рішення про те, чи можна конфіскувати гроші, які ув’язнені отримують від своїх родичів на особисті потреби, для погашення боргів, присуджених судом (читайте рішення тут і тут).
У Німеччині суд постановив, що хоча ув’язнений не має права бути присутнім під час обшуку його камери тюремною адміністрацією, він може вимагати цього і його запит має бути розглянутий адміністрацією в’язниці.
Також у Німеччині суд постановив, що адміністрація в’язниці повинна доставляти листи ув’язненим не пізніше наступного дня після їхнього прибуття до в’язниці. Затримки в доставці листів можуть бути виправдані тільки винятковими причинами.
В Угорщині, за численними повідомленнями, відбулися позитивні зміни в організації побачень та візитів: прозорі перегородки заввишки до стелі були замінені на перегородки заввишки 50 см під час групових побачень, окрім того було збільшено кількість дозволених сімейних побачень.
В Італії Конституційний суд постановив, що встановлюючи обмеження на телефонні дзвінки для ув’язнених, засуджених за злочини, пов’язані з мафією, адміністрація в’язниці має брати до уваги реальний ризик, що його становить ув’язнений (зокрема, чи має він зв’язки зі злочинною організацією, членом якої він був), а в разі наявності дітей – право цих дітей на стабільні емоційні стосунки з членами сім’ї.
У Росії поправки до закону «Про тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених у вчиненні злочинів» збільшили кількість дозволених візитів родичів у СІЗО для жінок з неповнолітніми дітьми, і для чоловіків, які є батьками-одинаками.
В Іспанії Конституційний суд постановив, що суди, які відмовляють ув’язненим у побаченнях із неповнолітніми дітьми, мають дотримуватися вищих стандартів аргументації та враховувати найкращі інтереси дитини.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА
У Бельгії кримінальний суд постановив, що, не викликавши ув’язненого з в’язниці, щоб він міг бути присутнім на судовому процесі, який його стосується, Бельгія допустила серйозне порушення права на захист.
У Болгарії адміністративні суди встановили стандарти компенсації за нелюдські та такі, що принижують гідність, умови тримання ув’язнених. Запропонований підхід був розкритикований як спрощений, оскільки він не враховує тип і тяжкість порушення.
В Італії Верховний касаційний суд обмежив можливість суддів, які розглядають скарги, подані через внутрішні превентивні засоби правового захисту, вимагати від адміністрації в’язниці вжити конкретних заходів для виправлення ситуації. Такі заходи можуть бути вжиті тільки в разі серйозного порушення будь-якого основного права (на відміну від обмеження ефективної реалізації прав у в’язниці).
У Польщі Асоціація адвокатів закликала владу внести поправки до Виконавчого кримінального кодексу, щоб гарантувати ув’язненим право на подання скарг і на контакт з адвокатами. У петиції також міститься заклик до реформування процедури призупинення виконання вироку, режиму тримання під вартою довічно ув’язнених і правил користування електроприладами в камерах для ув’язнених.
РЕЖИМ
В Австрії Рахункова палата опублікувала звіти, в яких наголошується на відсутності можливостей для роботи та освіти, що надаються ув’язненим. У звіті також критикується висока завантаженість в’язниць і брак персоналу, що також негативно впливає на ресоціалізацію ув’язнених.
У Литві до переліку підстав для переведення ув’язненого з в’язниці відкритого типу до в’язниці напіввідкритого типу було внесено доповнення щодо неповернення до місця ув’язнення у встановлений час без поважної причини (див. поправки тут і тут).
У Польщі будують чотири пілотні пенітенціарні комплекси, що складаються з житлової зони для ув’язнених, які перебувають у напіввідкритому режимі, перехідного приміщення для ув’язнених, які готуються до реінтеграції, і виробничих цехів для надання ув’язненим можливості працювати. Комплекси створюються відповідно до «принципу нормальності», який передбачає, що позбавлення волі саме по собі є покаранням і що життя у в’язниці має бути схожим на життя в суспільстві.
КОРИГУВАННЯ ВИРОКУ
У Чеській Республіці Конституційний суд встановив, що суд загальної юрисдикції не дотримався процесуальних гарантій, відхиливши клопотання про призупинення виконання вироку за медичними показаннями на підставі запевнень адміністрації в’язниці, не вивчивши медичні висновки, які вказують на те, що стан здоров’я заявника є несумісним з його подальшим утриманням під вартою.
У Литві поправки до Закону про пробаційний нагляд надали Службі пробаційного нагляду Литви розширені повноваження щодо зміни зобов’язань, які накладаються на осіб, які відбувають пробацію. Поправки також встановлюють суворіші умови для того, щоб Служба пробаційного нагляду Литви могла вимагати скасування пробації в суді.
У Португалії апеляційний суд підтвердив, що умовно-дострокове звільнення не слід плутати із закінченням тюремного терміну, заявивши, що воно відіграє важливу роль у підготовці реінтеграції ув’язненого в суспільство і є нормальним етапом виконання тюремного покарання.
У Росії поправки до Кримінально-процесуального кодексу передбачають негайне виконання рішень про звільнення ув’язнених за медичними показаннями.
ТЕХНОЛОГІЇ
В Угорщині парламент вніс поправки до законів про захист даних і відповідних законодавчих актів, щоб дозволити використання технологічних інновацій у «розумній в’язниці», відкриття якої заплановано на кінець вересня 2024 року. Ці закони були змінені після того, як Угорське національне управління із захисту даних і свободи інформації висловило стурбованість щодо питання конфіденційності через широке використання нових технологій у в’язницях.
КАТУВАННЯ ТА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ
В Угорщині сім співробітників в’язниці, обвинувачених у жорстокому побитті закутого в кайданки ув’язненого, постали перед військовим судом.
ПЕРЕВЕДЕННЯ
У Німеччині суд постановив повернути ув’язненого, переведеного з однієї в’язниці до іншої, до попередньої в’язниці, оскільки адміністрація в’язниці, що не скористалася своїми дискреційними повноваженнями в питаннях переведення, не змогла надати переконливі аргументи, що пояснюють причини переведення цього ув’язненого.
ВИБОРЧІ ПРАВА
У Бельгії напередодні численних виборів у 2024 році незалежний орган з контролю за в’язницями опублікував висновок, в якому рекомендував заходи для розширення участі ув’язнених у виборах.
ЖІНКИ
У Польщі, відзначаючи нещодавнє зростання кількості жінок у в’язницях, Уповноважений з прав людини звернувся до директора Пенітенціарної служби з проханням включити міжнародні стандарти щодо жінок у в’язницях (Бангкокські правила, стандарти Підкомітету ООН із запобігання катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або таким, що принижують гідність, видам поводження чи покарання і Європейського комітету з питань запобігання катуванням) до програми навчання Пенітенціарної служби.
В Іспанії було закрито одну з трьох жіночих в’язниць країни, а ув’язнених, які утримувалися в ній, перевели до спеціального модуля в місцевій чоловічій в’язниці. Закриття цієї жіночої в’язниці ще більше посилить брак ресурсів для ув’язнених жінок, оскільки їм доведеться відбувати покарання в маскулінізованому просторі, не пристосованому до їхніх специфічних потреб.
РОБОТА
У Росії праця ув’язнених є зростаючим джерелом доходу для державного бюджету.
Особлива подяка нашим членам та асоційованим партнерам за спільну роботу над цією новинною розсилкою!
Ця новинна розсилка фінансується Європейським Союзом і Фондом Роберта Карра. Висловлені погляди й думки належать виключно авторам і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу, Європейської комісії або Фонду Роберта Карра. Ані Європейський Союз, ані Європейська комісія, ані Фонд Роберта Карра не несуть за них відповідальності.
